15 лютого – День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Саме цього дня 1989 року з Афганістану були виведені радянські війська, які протягом 10 років брали участь у війні на території цієї країни. «Афганістан… Це слово тривожить не одну людську душу. У пам’яті – події цієї війни будуть жити вічно, написані кров’ю солдатів, слізьми матерів, наречених… Афганська війна – сама трагічна сторінка історії нашого народу, яка тривала вдвічі довше, ніж Велика Вітчизна. Її ніхто не оголошував, але вона забрала життя українців і залишила по собі невиліковні рани у 150тис. українських родин.

          12 лютого 2020 року в Йосипівській сільській бібліотеці-філіалі відбулася зустріч – спомин «Чужиною забрані долі…» з воїном – афганцем жителем с. Йосипівка Мамчуром Сергієм Степановичем, присвячена 31-й річниці виведення військ з Афганістану, який поділився важкими спогадами з учасниками зустрічі, а саме дітьми та молоддю села про роки служби в чужій країні – Афганістан. Бібліотекар Гурина Олена Михайлівна розповіла, що через пекло Афганської війни пройшли 116 наших земляків зі Старосинявщини, з них двоє загинули: Микола Валерійович Поліщук (21.05.-19.02.1980), Євген Васильович Шапко (20.01.1964-6.08.1967). Ми маємо пам’ятати страшні події афганської війни, і знати, що серед нас живуть люди які у 18-19-20 років ще зовсім юними й молодими стали учасниками бойових дій. Кожен четвертий із сотень тисяч військовослужбовців, які брали участь у бойових діях- українець. Хвилиною мовчання учасники зустрічі вшанували пам’ять загиблих воїнів.

О, Україно. Ніжно пригорни

Усіх живих своїх синів, як мати

Щоб ми уже не бачили війни

Не чули, щоб ніколи звук гармати.