ЗАРУЦЬКИЙ ВОЛОДИМИР МИКОЛАЙОВИЧ
Соліст Державного ансамблю пісні і танцю «Козаки Поділля» Хмельницької обласної філармонії.
Народився в 1966 році в селі Паплинці Старосинявського району Хмельницької області.
Закінчив Кам’янець-Подільське культурно-освітнє училище. Потім служба в Німеччині, да армійські будні проходили у Державному військовому ансамблі (СГВ).
Праював рік актором у Хмельницькому обласному музично-драматичному театрі ім.Петровського.Потім перевівся у філармонію вансамбль пісні і танцю «Козаки Поділля», де й працює до нинішнього часу
Талановитий співак. У його репертуарі низка українських пісень та пісень сучасних авторів.Неодноразово брав участь як соліст у звітних концертах ансамблю в Національному Палаці «Україна» (Київ) . У складі ансамблю гостролював з концертами по Україні, колищньому СРСР.Виступав на міжнародних фольклорних фестивалях: в Греції, Польщі, Іспанії, Франції, Німеччині. Його виступи користуються незмінним успіхом у слухачів і критиків.
За високу професійну майстерність, активну концертну діяльність відзначений премією імені Владислава Заремби у галузі музичного мистецтва.
ЛЕВИЦЬКИЙ АНАТОЛІЙ ЯКОВИЧ
Заслужений артист РРФРС.
Народився в 1931 році в селі Ожарівка Старосинявського району Хмельницької області в сім’ї колгоспників.
В 1949 році пішов до лав Радянської Армії.Після служби поступив в Київську консерваторію, викладачем якої був композитор Паторжинський.
Після закінчення консерваторії був направлений в м. Новоросійськ в оперний театр.
Нині проживає в м. Новоросійську, пенсіонер.
НІМЕЦЬ ПЕТРО АНДРІЙОВИЧ
Директор Пасічнянської дитячої музичної школи Старосинявського району, заслужений працівник культури України.
Народився 16 вересня 1949 року в селі Кузьмин Красилівського району Хмельницької області.
З 1956 по 1966 рр.- навчався в Кузьминській середній школі.
З 1968 по 1970 рр.- проходив службу в рядах Радянської армії.
З 1970 по 1974 рр.- навчався в Хмельницькому музичному училищі на факультеті хорового диригування.
З 1 серпня 1974 р. працює директором Пасічнянської дитячої музичної школи. І з цього часу очолює пас ічнянський народний хор, який демонструє високу виконавську культуру багатоголосого співу, набувши широкої популярності серед шанувальників народного мистецтва в Україні - в містах і селах Хмельниччини та інших областей.
НАГОРОДЖЕНИЙ:
1981р.- знаком „ВИРПС” за досягнення в самодіяльному мистецтві.
1983р.- знаком „Відмінник культурного шефства над селом”.
1985 р.- медаллю „Лауреат Всесоюзного огляду самодіяльної художньої творчості”.
1986 р.- медаллю „За трудову відзнаку”.
1988 р.- знаком Міністерства культури СРСР „За досягнення в самодіяльній художній творчості”.
1994 р.- подякою Міністра культури України.
1996 р.- присвоєна кваліфікація „Викладач вищої категорії”.
1999 р.- присвоєно почесне звання „Заслужений працівник культури України”.
Неодноразово нагороджений почесними грамотами обласного управління та районного відділу культури.
ШУМСЬКИЙ МИКОЛА ОЛЕКСАНДРОВИЧ
Народився 26 березня 1960 року в селі Пасічна Старосинявського району Хмельницької області, в сім'ї колгоспників.
В 1977 році закінчив Пасічнянську середню школу. В 1974 - 1975 рр. -музичну школу.
В 1977 -1980 рр. навчався у Хмельницькому музичному училищі по класу баяна.
1980 -1985рр. - навчався в Київській консерваторії ім.Чайковського на оркестровому факультеті. З цього часу розпочинається його плідна викладацька діяльність у Ніжинському педагогічному інституті ім.Гоголя на посаді викладача. 3 1985 до 1994 рр. — старшого викладача, а з 1994 року - доцента.
В 1988 році спільно з Володимиром Дорохіним, випусником Воронізького інституту мистецтв створили творчий колектив — дует баяністів. Виступаючи на Міжнародному конкурсі баянних ансамблів у м. Бишкеку здобувають першу премію. 1994 -1995 роках дуетом записали програму в фонд Дежтелерадіо України. У його творчому доробку — концерти в Ніжині, Чернігові, Львові, Полтаві, СумахДаркові, Кременчуці, Могильові. У 1995 році Микола Шумськийта Володимир Дорохін брали участь у концертній програмі Днів української культури в Боварії (ФРЩ а в 1988 році - у концертних виступах в м.Санок (Польща).
У 1994 році нагороджений значком «Відмінник освіти України», а в 1996 році йому присвоєно звання - Заслужений артист України,
У березні 2005 року М.Шумський та В. Дорохін стали лауреатами Міжнародного конкурсу дуетів баяністів у м. Ржев та Міжнародному конкурсі баяністів у м. Хімки.
Шумський - автор ряду наукових праць із музичної педагогіки та методики.
На даний час Микола Шумський доцент Ніжинського педагогічного університету, зав.кафедрою, заслужений артист України. Лауреат 111-х Міжнародних конкурсів.
ЯРОШЕНКО МИКОЛА ІЛЛІЧ
Микола Ілліч Ярошенко — поет, композитор, пісняр, який за свій життєвий період написав декілька десятків пісень різної тематики і жанрів
Народився 1932 року в с. Буглаї Старосинявського району Хмельницької області у багатодітній сім'ї колгоспників.
Невиліковною раною для сім'ї Ярошенків стала Велика Вітчизняна війна. Батько І старший син Василь пішли на фронт. На жаль батько, Ілля Ярошенко загинув, а син повернувся до рідної домівки. Весь тягар сім'ї ліг на плечі матері, якій пришилось самотужки ростити і виховувати шістьох дітей.
Микола Ілліч був наймолодший із братів, і вся домашня робота лягла на його дитячі плечі. Ще юнаком він захоплювався музикою, піснею, був активним учасником художньої самодіяльності.
У 50-ті роки залишив рідне село, виїхавши за його межі. Служив у Радянській Армії, працював на промислових підприємствах. І де б не робив,, Миколу Ілліча ніколи не залишало захоплення музикою. Особливий творчий період наступив коли, коли він почав працювати у Староконстянтинівському БК.
Микола Ілліч рідко відвідував рідне село. Після смерті матері став частіше приїжджати на свою маленьку батьківщину. Влітку 2005 року він із колективом Староконстянтинівського БК приїжджав у рідне село Буглаї із творчим звітом, на прохання земляків. З великим задоволенням жителі села слухали твори автора - пісняра.
Незабутнє враження залишила пісня « Мама» у виконанні Миколи Ярошенка, яка була присвячена його матері Явдокії,
У його репертуарі звучали пісні на патріотичну та воєнну тематику. Талановита людина із Старосинявщини дарувала всім оточуючим своє тепло, радість та пісню.