ОЛЕКСАНДР ТРОХИМОВИЧ РОМАНЕНКО

("СКІФ")

Розвідник, селищний голова Старої Синяви Олександр Романенко загинув у боях за Іловайськ в ніч з 19 на 20 серпня 2014 р..

Олександр Трохимович був головою селищної ради з 2010 року, також очолював району організацію Спілки ветеранів Афганістану. Пройшовши коротку підготовку у Нових Петрівцях під Києвом, він подався добровольцем у Національну Гвардію. Біля двох місяців прослужив розвідником у батальйоні “Донбас” під таємним ім'ям Скіф.

“Олександр Трохимович був двічі в Афганістані, був добре підготовленим у військовій справі, 42 рази стрибав із парашутом. Не міг змиритися, що йдуть воювати хлопці, які ніколи не тримали зброю в руках, - розповідає голова Старосинявської районної ради Оксана Бондарчук. - Він був сильною духом людиною, відчував, що щось має трапитися, але не показував цього. Перед від'їздом зібрав колег, сказав: “Сподіваюся, що все буде гаразд і я повернуся, але давайте посидимо і просто поспілкуємося”.

Односельчани хотіли придбати бронежилет для Олександра Романенка, та він відмовився, запевнивши, що вже має. Так само відмовився від зібраних волонтерами коштів.  В Олександра Трохимовича залишилася дружина, син та донька.

ШАЛАТОВСЬКИЙ ВАДИМ ВОЛОДИМИРОВИЧ

("ХМЕЛЬ")

    Вадим Шалатовський родом із Старосинявського району (с. Пасічна). Проживав він у селі Ружичанка, що біля Хмельницького. Вадим був мобілізований до лав Збройних сил України і з серпня 2014 року брав участь у бойових діях в зоні проведення антитерористичної операції. 

Дата та місце народження: 5 березня 1983 р., с. Ладиги, Старокостянтинівський район, Хмельницька область. 

Дата та місце загибелі: 5 вересня 2014 р., с. Весела Гора, Слов'яносербський район, Луганська область.

Звання: Солдат.

Підрозділ: 24-й батальйон територіальної оборони "Айдар".

Обставини загибелі: Зник безвісті 5 вересня 2014 р. коли російські диверсанти здійснили атаку із засідки на бійців другої роти батальйону біля міста Щастя під Луганськом поблизу села Весела Гора (Слов'яносербський район). До колони вийшли люди з українським прапором, і коли машини зупинились, відкрили вогонь із засідки з кулеметів. Потім добивали поранених пострілами.

Сімейний стан: Залишились дружина та двоє дітей.

Місце поховання: Похований із військовими почестями як тимчасово невстановлений захисник України у м. Старобільськ, Луганська область. Упізнаний за експертизою ДНК у березні 2015 р. 

СОЛОГУБ РОМАН МИХАЙЛОВИЧ

Дата та місце народження: 27 жовтня 1973 року,

с. Щербані, Старосинявський район, Хмельницька область.

Дата та місце загибелі: 23 квітня 2016 р., м. Торецьк, Донецька область.

Звання: Солдат.

Підрозділ: 53-а окрема механізована бригада.

Роман Михайлович Сологуб народився у 1973 році в селі Щербанях, у звичайній сільській родині. Але коли російський агресор ступив на українські землі , чоловік  у першій хвилі мобілізації 2015 року, пішов боронити рідну землю від злочинних сепаратистських угруповань. Боєць неодноразово брав участь у бойових операціях. У липні поточного року мужній боєць мав би уже звільнитися й повернутися у рідне село. Проте під час виконання військових  обов’язків – несення нічної варти на блок посту в АТО, жорстока людська підступність вкоротила життя нашого земляка.

Обставини загибелі: Вбитий 23 квітня 2016 р. іншим військовослужбовцем в районі м. Торецьк, Донецька область.

Місце поховання: с. Щербані, Старосинявський район, Хмельницька область.

ГЕРЕГА ОЛЕКСІЙ ВІТАЛІЙОВИЧ

Дата і місце народження: 18 грудня 1993 р. с.Залісся Старосинявський район, Хмельницька область

Дата та місце загибелі: 8 червня 2015 р.,

м. Крагногорівка, Мар’їнський район, Донецька область.

Звання: сержант

Посада: сержант з МТЗ

Підрозділ: 28-а окрема  механізована  бригада.

Герега Олександр закінчив Заліссянську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів у 2011 році. Після отримання атестата зрілості  Олександр прийняв тверде рішення – присвятити своє життя військовій службі. Тож  вступив у Кам’янець-Подільський університет ім. І.Огієнка, а після року навчання продовжив вчитися у Львівській академії сухопутних військ, яку успішно закінчив 1 березня 2014 року. Олексій, обравши військовий фах, досить ретельно навчався, справно виконував наряди, проходив підготовку на полігону у Миколаївській області й там з побратимами вже на практиці засвоював нелегку науку, стратегію, тактику бою.

На восьмому місяці служби обірвалояся життя юнака.

Обставини загибелі: Загинув 8 червня 2015 р. о 14 год. поблизу міста Красногорівка (Мар’їнський район Донецька область), в  результаті наїзду на протитанкову міну  та вибух військового автомобілю ГАЗ – 53, який перевозив боєзапас на позиції українських військ.

Місце поховання: с.Залісся, Старосинявський район, Хмельницька область.

Щоб дізнатися про тих, хто воював та загинув за Україну перейдіть на Книгу пам'яті полеглих за Україну