Старосинявська центральна бібліотека

  • Stormy coast

    Lorem ipsum dolor sit amet, consetetur sadipscing elitr, sed diam nonumy eirmod tempor invidunt ut

  • Splash!

    Lorem ipsum dolor sit amet, consetetur sadipscing elitr, sed diam nonumy eirmod tempor invidunt ut

Вчені

Вовк  Дмитро Михайлович

       Кандидат ветеринарних наук, доцент  кафедри  ветеринарної фармакології  та токсикології Національного аграрного університету, заслужений працівник сільського господарства України, ветеран праці.

Народився в селі Заставцях Старосинявського району в робітничо –селянській родині.Шестилітнього Дмитрика зарахували до сільської семирічки, а в 1957 році після закінчення Старосинявської  середньої школи поступив до Новоселиць кого зооветтехнікуму.

 Одержавши диплом, за направленням працював ветфельдшером Новосинявської ветеринарної дільниці.

         Закінчив академію з червоним дипломом, спеціальність – ветеринарний лікар. У студентські роки Дмитро одружується. За розподілом сім’я молодих лікарів Дмитра та Раїси Вовк отримали призначення  на Волинь. Дмитро Михайлович працює заступником головного  ветлікаря Любешівського району.Відпрацювавши три роки , сім’я переїздить на Київщину. Там глава сімейства став головним ветлікарем радгоспу „Майданівський” Бородянського району .

     З       березня 1973 р. по квітень 1976 р. він -  аспірант кафедри фармакології і паразитології УСГА. Під науковим керівництвом професора С.В.Баженова виконав і успішно захистив кандидатську дисертацію.

     Далі шість років працював асистентом,  22 роки – доцентом та рік виконував обов’язки завідуючого кафедри фармакології і токсикології.У 1992 1994роках за сумісництвом трудився заступником декана факультету ветеринарної медицини.

       Д.В.Вовк за життя виконував різні громадські доручення : староста групи, член профкому УСГА, редактор сатиричного додатка „Шприц” та ін.

      Він був прекрасним лектором. Його лекції були оригінальними і колоритними. На іспитах  і заліках був вимогливим, але не прискіпливим, добрим, але не добрячком. Студенти тягнулися до нього за порадою і допомогою.

     Дмитро Михайлович відгукувався на запрошення виробничників, які звертались до нього часто. Виїздив в обласні центри, а то        й безпосередньо в господарства, на семінари, наради, давав усні й письмові  консультації. Під керівництвом доцента Вовка студенти захистили понад 80 дипломних робіт.Авторитет Д.М.Вовка в галузях ветеринарної медицини, якості та безпеки продукції тваринництва серед студентської молоді, у практиків був високим і незаперечним.

      Багато зусиль доклав  Дмитро Михайлович до ведення курсу „Лікарські та отруйні рослини”. Видав підручник „Рослинні засоби у ветеринарній медицині”(1996 р.)

       Він вдало поєднував викладацьку роботу з науковою. Настирливо брав участь у виконанні наукової тематики кафедри з вивчення токсикології нітратів і нітритів. Опублікував майже 60 друкованих праць. Співавтор „Справочника ветеринарного врача” та „Справ очник ветеринарних препаратов”, „Справ очник по ветеринарной рецептуре и технологи изготовления лекарственних форм”, автором якого є Д.М.Вовк, і досі залишається  універсальним посібником для лікарів ветеринарної медицини.

     За  плідну наукову й педагогічну діяльність та вагомий особистий внесок    у підготовку висококваліфікованих фахівців Д.М.Вовк нагороджувався почесними грамотами ректорату, деканату та громадських організацій. 

КАРАНСЬКА МАРІЯ УСТИМІВНА

        Народилася 21 січня 1921 року в селі Пишки Старосинявського району Хмельницької області в сім’ї  колгоспників.Навчалася в Пишецькій початковій школі, потім Мшанецькій семерічній.Закінчила Бердичівське педагогічне училище.Була сталінським стипендіатом.

         З 1937 по 1941 рік працювала інструктором Житомирського обласного відділу народної освіти.

         Під час Великої Вітчизняної війни Марія Устимівна працювала медсестрою в госпіталі, що був розміщений на базі Житомирського педінституту. Була поранена.10 вересня 1944 року М.І.Каранську демобілізували.

         В 1945 році  закінчила Житомирський педагогічний інститут.

         В Києві в педагогічному інституті ім.Драгоманова  М.У.Каранська захистила кандидатську дисертацію, після чого її запросили працювати  в даному педінституті. Працювала старшим науковим співробітником.

         В її біографії і робота над перекладом українською мовою творів  класиків марксизму- ленінізму,відала сектором перекладів інституту історії партії ЦК Компартії України.

      Марія Устимівна Каранська стала доцентом Київського державного університету ім.Т.Г.Шевченка.Спочатку працювала на філологічному факультеті, потім три десятки років  навчала рідної мови майбутніх журналістів.ЇЇ студентами були нині відомі Ніна Матвієнко,Олесь Харченко,Іван Драч, Микола Луків.

         М.І.Каранська є автором багатьох книг про українську мову.

         Померла Марія Устимівна Каранська на 79 році життя влітку 2000 року.

КОНДРАТЮК  ЛЮДМИЛА ВОЛОДИМИРІВНА

         Заступник  декана історичного факультету Орєхово – Зуєвського педагогічного університету, заслужений учитель Росії.

         Кондратюк Людмила Володимирівна народилася 11 серпня 1960 року в селі Мшанець Старосинявського району Хмельницької області.

         Закінчила  Мшанецьку середню школу.  Навчалася відмінно. Була головою піонерської дружини школи, секретарем комсомольської організації школи.

       Людмила Василівна закінчила Кам’янець – Подільський педагогічний університет історичний факультет. За відмінне навчання, зразкову поведінку, за активну участь у громадському житті інституту була Ленінським  стипендіатом. Інститут закінчила з Червоним дипломом.

     За направленням працювала    в Криворіжському політехнічному технікуму викладачем історії. Там вийшла заміж за військового і виїхала в Совєтскую Гавань за направленням чоловіка.  14 років працювала директором школи.

      За переводом чоловіка в Москву на військову службу  виїхала в Москву. Закінчила аспірантуру і в даний час проживає в Москві. Працює  викладачем історії і заступником декана історичного факультету  Орєхово – Зуєвського  педагогічного університету .  Нагороджена грамотами, преміями.

         Відмінник народної освіти, видає книги, дидактичний матеріал, програми для студентів університету історичного факультету.  

               МАКОГОНСЬКИЙ   ВІТАЛІЙ   МИКОЛАЙОВИЧ

            Народився  26 грудня 1956  року   в  смт. Стара  Синява  Хмельницької   області .  З 1973  по  1979 рр.  навчався  в  Чернівецькому  медичному   інституті  по  спеціальності  -  лікувальна  справа.  З 1979   по 1980 рр.    проходив   інтернатуру   по неврології  в  Курган-Тюбинській  ЦРЛ ;  

1980 -1983 рр.  -  лікар  - невролог  Яванської  ЦРЛ , Курган-Тюбинської  області ;  1983-1985 рр.  -  клінічна   ординатура  в   Ташкентському   інституті  удосконелення   лікарів.      Кафедра   лікарсько - трудової експертизи /  спеціальність -  лікарсько –трудова   експертиза;   1985-1986  рр. -  кафедра   лікарсько-трудової  експертизи  в  Ташкентському   інституті   удосконалення   лікарів /  посада  - асистент.  З 1987  року -  Віталій  Миколайович  -  кандидат  медичних  наук. 

             В  1987 році  присвоєно  І  категорію  з  неврології  . 1986-1990 рр. -  Старосинявська   ЦРЛ / посада – ординатор  неврологічного   відділення ;  !990-2005 рр. – Старосинявська  ЦРЛ / посада – перший   заступник  головного   лікаря  по  медичному   обслуговуванню  населення. З 1992 року  присвоєно   І  категорію  з  організації  та  управління   охороною   здоров’я. В 2005 році   призначений   на  посаду   головного   лікаря      Старосинявської  ЦРЛ.

            Одружений,   батько  трьох   дітей.

         МІЩЕНКО   ФЕДІР   ПИЛИПОВИЧ

          Доцент  кафедри   хірургії  факультету     післядипломної  освіти  Вінницького  національного   університету.

          Народився    22 вересня  1942  року  в с. Бабино  Старосинявського  району  Хмельницької  області ,  в  селянській  сім’ї.  Неповну  середню  освіту   отримав  в  Бабинській  школі,  середню- в  Пилявецькій  середній   школі ,   яку   закінчив  в  1960 році   з медаллю .

          Дитинство  пройшло в  післявоєнному  селі .  Батьки  працювали  в  колгоспі  . Мати  з раннього  дитинства   привчила   до  господарських робіт ,  ретельного   їх виконання , що  допомогло  виробити   відповідальність  до  будь-якої  справи, а  потім  - у  виконанні  професійних  обов’язків.   З  дитинства   назавжди     запам’ятався   голодний   1947  рік. Суворі  умови  дитинства    допомогли   сформувати  стійкий ,  настирний   характер ,  волю  в   досягненні  цілі.

            З 1960  року  успішно  навчається   в  Чернівецькому   медичному   університеті . У  студентські   роки    займався   велосипедним  спортом,   тренував   команду   велосипедистів.  Став  кандидатом  в майстри велосипедного спорту ,  призером    першості  України   серед  студентів.  На  канікулах  велосипедом  за    один   день  приїзджав    з   Чернівець   в  рідну  Стару  Синяву .

             Після  закінчення  медінституту  проходив  службу  у  війсьво-морському   флоті  СРСР. Близько    шести  місяців   був   на   Близькому   Сході.  Повернувшись   зі  служби  спочатку   працював  в  Гречанській  вузловій   залізничній   лікарні , потім  - у  Хмельницькій  обласній   лікарні    хірургом   відділення   грудної     хірургії.  Тут   звела   його    доля   з  видатною   особистістю   Поділля -   хірургом ,  професором   Миколою  Петровичем  Чорнобривим .  Формування   як     особистості   і  як   хірурга  пройшло  під  впливом    вчителя.   Професійний   ріст   Федіра   Пилиповича   дозволив  з   часом  стати завідувачем  відділення   грудної   хірургії ,   потім -  відділення   підшлункової    залози.  Творча  робота  проявилась   в  науці .  Було   опубліковано  48   наукових  праць. 

Вперше  в обласній   лікарні   Федіром   Пилиповичем   впроваджені    деякі  складні   операції   при   абсцесах   легень.  Розробка  і   впровадження  методики   виміру    тиску  в  порожнині   абсцесів   легень (першими в  світовій  медицині)   дозволили  відпрацювати   індивідуальний   підхід  в  лікуванні   цієї  категорії   хворих .

            Організація   служби надання   допомоги   дітям   із  гнійними   захворюваннями   легень   дозволила  в  Хмельницькій  області   знизити  смертність  у   дітей   з  70 %  до 5,3 %.   Розроблені  впрвадженні  в   практику   оригінальні   операції   при   діафрагмальних    грижах,  при   хронічній   непрохідності   дванадцятипалої   кишки .

            З 1979  року  перейшов   працювати  асистентом  на  кафедру    хірургії   факультету   післядипломної  освіти .   Після   захисту   в  1982   році   кандидатської   дисертації  на   тему « Кровотечі  і    їх зв’язок   з  сіданням  крові в  хірургії   гнійних  захворювань  легень»,  було  присвоєно   наукове   звання  і  посада   доцента ,  а  потім   завідувача   цієї   кафедри.

           В даний час виконує  навчальну  і  лікувальну   роботу  на  цій   же  кафедрі ,  надає   допомогу  хворим   області  в   організації  « Медицина  катастроф» ,  є    штатним   консультантом у  військовому    шпипалі   Verbal .   В  підшефній  Старій  Синяві  надає    дрпомогу   хірургічним   хворим ,   передає  свій  багатий   життєвий   і   хірургічний   досвід    лікарям   ЦРЛ. 

ОЛІЙНИК  ВАСИЛЬ  ВАСИЛЬОВИЧ

        Доктор медичних наук,  хірург – онколог вищої кваліфікаційної категорії, проктолог вищої кваліфікаційної категорії, член Хірургічного товариства Пирогова, Асоціації хірургів Санкт – Петербурга, завідуючий відділенням загальної хірургії,   Заслужений лікар Російської  Федерації.

         Народився  6 вересня 1958 року в селі  Мшанець Старосинявського району Хмельницької області.

         В 1976 році закінчив Мшанецьку середню школу і поступив в Ленінградський медичний інститут ім. академіка І.П.Павлова, який закінчив в 1982 році по спеціальності „Лікувальна справа”.

         З 1990 по 1992 рр. проходив клінічну ординатуру в НДІ онкології ім. професора  Н.Н.Петрова по спеціальності „Онкологія”.

         З 1994 року працює завідуючим хірургічним відділенням в міській багатопрофільній лікарні  2 Санкт – Петербурга. Має сертифікат по  лапапаскопічній хірургії, онкології, колопроктології .

         1996 рік – присуджена вчена  ступінь Кандидата  медичних наук.

         2004 рік – нагороджений Православною церквою   «Серебряной медаллю святого первоверховного апостола Петра»  ; 2005 – нагороджений державною нагородою – медаллю „ В память  300 – летия      Санкт– Петербурга”; Ветеран праці.

         2006 рік  - присвоєно  почесне звання  „Заслужений  лікар Російської Федерації”.

         2007 рік  - присуджена вчена ступінь Доктора  медичних наук.

         Одружений, батько трьох дітей  1978, 1981 і 2000 років народження.

ПРАВОРСЬКИЙ ІВАН МАКСИМОВИЧ

                 Народився 15 лютого 1946 року в селі Олександрівка Старосинявського району ХмельницькоЇ  області.

                 В 1964 році закінчив Іляшівську середню школу Старокостянтинівського району Хмельницької області. З листопада по грудень 1964 року працював в селі Жеребки Старокостянтинівського району на посаді завідуючого клубом, після чого по оргнабору поїхав в м. Херсон , де по 1968 рік трудився слюсарем сантехніком у «Чорноморсантехмонтаж».

                 В 1965 році вступив у Херсонський державний педінститут. Після закінчення першого курсу інституту переїхав в м. Хмельницький , де закінчив Хмельницький технологічний інститут побутового обслуговування з спеціальності технологія машинобудування, металорізальні  верстати й інструменти.

                  З 1968 по 1971 рік працював на Хмельницькому радіотехнічному заводі в КБ штампів.

                  В листопаді 1971 року був призваний до лав Радянської Армії, в грудні 1972  був звільнений в запас.

                  З 1973 по 1975 рік працював на заводі «Термопластавтомат».

                  З 1975 по 1980 рік працював на заводі КПО в м.Хмельницькому.

                  З 1980 по 1985 рік працював на заводі «Темп» начальником виробництва,заступником директора по виробництву.

                  З 1985 по 1987 рік працював головним інженером управління місцевої промисловості на Хмельниччині

                  З 1987 по 1995 рік працював на Красилівському ВО «Харчомаш» головним інженером,потім генеральним директором.

                  З 1995 працює генеральним директором на заводі «Темп» м.Хмельницького

                  В студентські роки успішно займався наукою,а з 1996 року продовжив серйозно займатися наукою під керівництвом академіка АМТН Укарїни доктора медичних наук,Почесного діяча НМТТ України Азарського І.Н.

                  Протягом більш як 15 років наукових пошуків і продуктивної праці- з 1985 року і донині І.М.Праворський – автор : одного винаходу, 58 раціоналізаторських пропозицій,27 наукових праць, які відзначені 2 медалями ВДНГ України.

                  І.М.Праворський – винахідник СРСР. Він був членом редакційної ради 3 збірників наукових статей, міжнародних та республіканських конференцій.

                  Наукові роботи І.М.Праворського виконані на міжнародному рівні і сприяють подальшому розвитку фундаментальних медико- технічних наук, які використовуються вченими різних спеціальностей в пошуках подальшого вдосконалення і розвитку наукового прогресу.

                                ПРОЦИК АНАТОЛІЙ  ІВАНОВИЧ

        Народився  в 1954   році   в  с. Пасічна  Старосинявського району   Хмельницької   області  .

        Закінчив  Вінницький   медичний   інститут .  Працює  в  Київській   медичній   академії   післядипломної  освіти.

        Кандидат   медичних  наук ,   доцент   кафедри   ортопедії  і  травматології.

                                ПРОЦИК   ОЛЕКСІЙ    ІВАНОВИЧ

         Народився  в 1949   році   в  с. Пасічна  Старосинявського району   Хмельницької   області  .

         Закінчив  Вінницький   медичний   інститут .  Працює  в  Вінницькій  обласній  лікарні  ім. Пирогова   у  торокальному   відділенні   на  посаді    старшого    ординатора.

                       РОЗДОРОЖНЮК    ПЕТРО   ІВАНОВИЧ

           Народився  11   липня  1947  року  в с.Сьомаках   Старосинявського   району  Хмельницької   області .

           У 1971  році    закінчив   Кам’янець – Подільський  сільськогосподарський   інститут ,   де   залишився  і  працювати.  У  1996 році    захистив кандидатську   дисертацію  на  тему : «Ефективність  підгрунтово - розкидного  способу  сівби  озимої  пшениці  при  різних  прийомах  обробітку   грунту в  умовах  Південно- Західної  частини лісостепу  України».

         Петро Іванович -  кандидат  сільськогосподарських   наук,   доцент,  доктор  філософії.

         В   даний  час проживає  в м. Кам’янець-Подільському ,   завідує   кафедрою   механізації  і  електрифікації  сільського господарства     Подільського    державного   аграрно-технічного    університету .

      ЦАРЕНКО  ІВАН  ГРИГОРОВИЧ

         Народився  18 листопада 1944 року на Чернігівщині, у селянській родині.

         Після закінчення середньої школи у 1961 році вступив до Ніжинського технікуму механізації. Здобувши професію техніка-механіка працював у Миниківському відділенні «Сільгосптехніка» на посаді інженера мехзагону,зававтобазою, замісником управляючого відділенням.

         З 1967 по 1976  рік працював управляючим Миниківського відділення «Сільгосптехніка»,що на Деражнянщині.

         В 1976 році закінчив Кам’янець-Подільський сільськогосподарський інститут.

         З 1976 по 1986 рік працював управляючим Волочиською райсільгосптехнікою.

         З квітня 1986 року по даний час Іван Григорович очолює господарство «Пасічна» Старосинявського району Хмельницької області.

         Царенко Іван Григорович – кандидат економічних наук,неодноразово обирався депутатом Старосинявської районної ради. За сумлінну працю нагороджений медалями «За доблесний труд», «За трудову доблесть»,орденом  «Знак Пошани».

ЯРЧУК  БРОНІСЛАВ  МИРОНОВИЧ

Професор кафедри інфекційних хвороб тварин Білоцерківського національного сільськогосподарського університету, кандидат ветеринарних наук.        

   Народився  14 лютого 1940 року в селі Мшанець Старосинявського району Хмельницької області. Після закінчення 10 класів поступив в Білоцерківський  сільськогосподарський інститут на ветеринарний факультет. Після закінчення цього закладу працював завідуючим участком в Білій Церкві.

  Пізніше Броніслав Миронович поступив в аспірантуру, захистив кандидатську  дисертацію. Був направлений в Гвінею  в с/г інститут. Там працював викладачем в вищих учбових закладах з  1977 по 1980 роки.

         З 1987 по 2002 роки працював деканом ветеринарного факультету Білоцерківського с/г   університету.  В даний час (2008 р.) має звання    професора кафедри інфекційних хвороб тварин.

          Одружений, батько двох дітей. 

Нові надходження
Акція

Рекомендуємо
ознайомитись

Акція

Архів
записів

Акція

Наші партнери

Старосинявська громада
Старосинявська селищна рада
Старосинявська селищна рада
Старосинявська селищна рада
УБА
Старосинявська селищна рада
Старосинявська селищна рада
Старосинявська селищна рада
Старосинявська селищна рада
Старосинявська селищна рада
Старосинявська селищна рада
Старосинявська селищна рада
Старосинявська селищна рада
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Конструктор сайтов - uCoz -->

Наша адреса:

смт Стара Синява вул. Грушевського, 61

тел. (03850)2-03-30

e-mail: bibliosinyava@i.ua

Сайт://sinyava-cbs.at.ua

Графік роботи:

Щоденно з 9:00 до 18:00

Неділя з 9:00 до 17:00

Вихідний – субота

Остання середа місяця – санітарний день

Вхід адмін