Марія Матіос – гуцулка, яка стала унікальним явищем у вітчизняній літературі. На сторінках своїх книг вона переповідає події рідного краю, її слова гострі як лезо. Сюжети творів поглинають з першої сторінки. Бо у центрі кожного – трагічна людська доля, таврована кривавою історією України. Її твори, що завоювали десятки премій, називають найкращими за часів незалежності.

Новели і повісті Марії Матіос відзначаються посиленою увагою до внутрішнього світу людини, до її буття в суспільстві. Письменниця наголошує, що кожна Людина — це цілий світ, її душа — незвідана глибина, а письменник — це прожектор, адвокат, рятувальний жилет для кожної окремої особистості, який прагне дослідити таїну людської сутності, зазирнути в безодню людських станів.

Матіос вважає, що всі її книги — бунт, виклик тому, що пропонує читачам українська література. Суспільство у творах письменниці зображується ворожим до людини, воно втручається в її особисте життя, його функції здебільшого руйнівні. На противагу йому автор змальовує внутрішній гармонійний світ особистості.

Твори Марії Матіос — глибокофілософічні, україноцентричні, наповнені трагічним світовідчуттям, звернені до історії та сьогодення народу, до дослідження внутрішнього світу людини в різних ситуаціях, пов'язаних як із суспільним, так і з особистим життям, мають у собі таємниці та загадки, написані вишуканою народною мовою.

Марія Матіос народилася у мальовничому карпатському селі Розтоки. Спочатку писала вірші, і лише 2001-го випустила першу збірку новел Нація. Вона пише про те, що болить, про рідну Буковину, яку пошматувало війнами та репресіями, про вільнолюбивих гуцулів, яких жорстоко вбивали енкеведисти. Але блискуче описує не час, а долі героїв, яких безжально знищує цей час.

За результатами соціологічних досліджень Марія Матіос незмінно входить до п’ятірки сучасних письменників, яких читають і знають в Україні та входить до сотні найбільш впливових жінок України.

Останній твір – приголомшлива історія про радянські репресії на прикладі однієї родини – здобуває премію імені Тараса Шевченка, драму друкують тисячними накладами і перекладають різними мовами. А франківські театрали наважилися поставити Солодку Дарусю на сцені.

З часу виходу роману «Солодка Даруся» (2004) книжка витримала 6 видань загальним накладом понад 200 тисяч. Книга «Солодка Даруся» визнана найкращою книгою першого 15-річчя Незалежності, яка найбільше вплинула на українців.

Книга письменниці «Майже ніколи не навпаки» завершує історично-психологічну трилогію, яку розпочала «Солодка Даруся», а далі і «Нація».

Останні 10 років письменниця ґрунтовно досліджувала тернисту історію Буковини. І все це виклала у новій книзі Букова земля. Тисяча сторінок тексту, 550 персонажів та 225 років нашої історії включно до початку російської агресії проти України.

Кращі книги –  “Армагедон уже відбувся”, “Чотири пори життя”, “Нація. Одкровення”.

Автор збірок поезії: “Жіночий аркан у саду нетерпіння” (2007), “Жіночий аркан” (2001), “На Миколая” (1995), “Десять дек морозної води” (1995), “Сад нетерпіння” (1994), “Вогонь живиці” (1986), “З трави і листя” (1982).

Твори Марії Матіос: “Життя коротке” (2001), “Нація” (2001), “Солодка Даруся” (2004), “Щоденник страченої” (2005), “Mr.&Ms.U in country UA, або Містер і місіс Ю в країні укрів” (2006), “Нація. Одкровення” (2006), “Nacjia” (польською мовою, 2006) та ін.

Для детальнішого ознайомлення з творчістю Марії Маріос для користувачів у бібліотеці організована викладка її творів.

Запрошуємо до перегляду!