22 травня 2020 року, вшановуючи пам'ять Великого Кобзаря, борця за справедливість, волю та щасливе майбутнє українського народу, працівники  бібліотеки з нагоди 159-ої річниці перепоховання Тараса Шевченка поклали квіти до його пам’ятника. 8 травня 1861 року розпочалося перепоховання Тараса Шевченка з Петербурга в Канів. Узимку 1861 року Т.Шевченко часто хворів, передчуваючи останню хвилину життя. У розмові з Г.Честахівським поет висловив бажання бути похованим у Каневі. 10 березня поет відійшов у вічність. 13 березня на кошти друзів його поховали на Смоленському цвинтарі в Петербурзі. Лише у квітні царський уряд нарешті дозволив перепоховати Великого Кобзаря в Україну. 8 травня домовина з тілом Тараса Шевченка була викопана й перенесена через увесь Петербург до залізничного вокзалу, звідки рушила через усю Росію з півночі на південь потягом, кіньми, пароплавом, на руках на рідну поетові українську землю – до Канева. Перевезення тривало 14 діб. Дві доби домовина знаходилась в Успенському соборі, а 22 травня було відслужено в церкві панахиду, і письменника поховали в Каневі на Чернечій горі. «Винесли гроб, поклали на козацький віз, накрили червоною китайкою. Замість волів впрягся люд хрещений, і повезли діти свого батька, що повернувся з далекого краю до свого дому»,- згадував Г.Честахівський.