 Поділяючи всю біль з тими, хто втратив у військовому конфлікті в Афганістані своїх рідних і близьких, віддаючи данину поваги всім учасникам минувших подій, офіційно на законодавчому рівні в Україні встановлено 15 лютого пам’ятний день – «День вшанування учасників бойових дій на території інших держав».
Щорічно в цей день український народ, підтримуючи зв’язок поколінь, віддає глибоку шану солдатам і офіцерам, рядовим і генералам, робітникам і службовцям, які пройшли вогняне горнило бойових дій у Республіці Афганістан та інших «гарячих точках» планети. 75 наших земляків, уродженців та військовослужбовців Старосинявського краю воювали на афганській землі.
Летіли на Україну чорні тюльпани, несучи на бортах тисячі наших хлопців, які загинули в боях, які померли від ран та контузій. У цей скорботний день Україна схиляє голову перед своїми синами, що воювали та загинули в 16-ти країнах світу. Загинули, виконуючи військовий обов’язок, земляки:
- Євген Валентинович Шапко – народився 20 січня 1964 року в смт Стара Синява. За період служби за проведені бойові операції мав 12 подяк від командування частини, 4 подяки від командування з’єднанням. Двічі представлявся до високої урядової нагороди – ордена Червоної Зірки. 12 травня 1987 року в час бойової операції був важко поранений у голову. 69 днів лікарі боролись за його життя. 06 серпня 1987 року лейтенант Євген Шапко помер, так і не прийшовши до свідомості. Похований на кладовищі смт Стара Синява.
- Микола Валерійович Поліщук – народився 21 травня 1957 року в с. Липки. У травні 1975 року призначений на військову службу. З 1979 року – прапорщик. Направлений у Афганістан. 19 лютого 1980 року ворожа куля обірвала життя Миколи Валерійовича. Похований в с. Липки на місцевому цвинтарі.
- Олександр Трохимович Романенко – народився 19 липня 1960 року в смт Стара Синява. Двічі брав участь у військовому конфлікті на території Демократичної республіки Афганістан. Вперше, будучи водієм — строковиком, вдруге — командиром взводу у 459-й роті спецназу ГРУ. Нагороджений орденом Червоної Зірки та медаллю «За Відвагу». Очолював району організацію Спілки ветеранів Афганістану. Загинув у війні на сході України під час звільнення Іловайська (Донецька область) 19 серпня 2014 року, зазнавши кульове поранення в серце (снайпера) на виліт.
Віддаючи шану героям, до Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав та 33-ї річниці виведення військ колишнього СРСР з Афганістану в Старосинявській центральній бібліотеці організована книжкова виставка-реквієм «Пройти і не зламатись». На виставці представлені історико-документальні матеріали, публікації з періодичних видань, світлини, а також художні та публіцистичні твори про афганську війну.
Користувачі бібліотеки з великим щемом у серці перегортають сторінки краєзнавчого видання: «Оце і є моя війна», яке розповідає про 75 звичайних українських хлопців із Старосинявщини, які мимоволі стали учасниками афганської війни.
Неможливо викреслити з пам’яті воїнів, ні тих, хто загинув, ні тих, хто пройшов через пекло афганської війни і для кого вона триває й досі. У книгах, у спогадах, у снах, у думках… Пам'ять про ці події завжди залишиться в пам'яті українського народу та буде прикладом для молодого покоління.
Афганська війна… Пам’ятаємо і ми! | 
